Геологія
Заповідник "Медобори" як і все Товтрове пасмо знаходиться в межах Волино-Подільської плити – тектонічної структури на південному заході Східно-Європейської платформи. Волино-Подільська плита – це західний схил Українського кристалічного щита, занурений під палеозойські відклади, перекриті товщами крейдяного і міоценового віку. Вона є найбільшою структурою Дністровського прогину .На заході плита обмежується Галицько-Волинською западиною.
Територія природного заповідника "Медобори" знаходиться в зоні зчленування Передкарпатського прогину з Російською платформою ускладненого системою розломів які зумовили валоподібне підняття підстилаючих порід. Це підняття стало сприятливим фундаментом для побудови рифової гряди Товтр.
Остаточне формування гряди відбулось у неогені відклади якого представлені породами середнього (баденський ярус) і верхнього (сарматський ярус) міоцену..
В середньоміоценовий час у прибережній смузі моря, що знаходилося вздовж зовнішнього краю Карпат, на відстані 15-30 км від берега тягнувся водоростевий риф довжиною 170 км. У сарматський період на баденському літотамнієвому фундаменті надбудовувались моховатко-серпулеві рифи.
Таким чином, кряж утворили рифові побудови двох епох - середньоміоценової середземноморської та верхньоміоценової сарматської. та, відповідно, два переважаючих роди рифоутворювачів – літотамнієві водорості та моховатко-серпулеві будівники. Форма витягнутих паралельно до берега валоподібних рифів виникла в першу з цих епох. Наростання на них в наступну сарматську епоху рифових моховатко-серпулевих споруд не мало, в більшості випадків, форми правильно витягнутих валів, а набувало форми групових побудов, які утворили скелясті горби на вершинах окремих кряжів, або вздовж їх боків. Бокові споруди часто мали вигляд атолів і поширювались по обидві сторони в формі ізольованих невеликих групових утворень.
Основним будівельним матеріалом для утворення рифу були відмерлі рештки організмів з вапняковим скелетом: літотамнієвих водоростей, моховаток, молюсків, серпул та інших колоніальних форм, які розвивалися на піднятих ділянках морського дна. Спочатку вони були покриті морськими відкладами, а після підняття на поверхню, відкопані в результаті ерозійних процесів. Завдяки осадовим відкладам відмерлі рештки організмів збереглися у прижиттєвому положенні з характерними ознаками і формами у медобірських вапняках і тому визначають унікальність Товтр для цілої Європи.
Рифова гряда не паралельна межі платформи і Передкарпатського прогину. Простягання гряди не співпадає з пануючим у даній місцевості стоком вод, що вказує на незалежність її виникнення від ерозійних процесів, виключному впливу котрих зобов`язані всі інші нерівності сусідньої території.